- бранець
- [бра/неиц']
-н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
бранець
Смотреть что такое "бранець" в других словарях:
бранець — нця, ч., нар. поет. 1) Полонений, військовополонений. 2) діал. Рекрут, новобранець … Український тлумачний словник
бранець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
бранка — и, ж. 1) нар. поет. Жін. до бранець. 2) тільки одн., діал.Рекрутський набір … Український тлумачний словник
бут — I у, ч. Будівельний камінь, що використовується головно для фундаменту. II у, ч., діал. Молода зелена цибуля. III а, ч., іст. За часів набігів ординців на Україну – бранець, силоміць навернений у мусульманство … Український тлумачний словник
полоненик — а, ч. Людина, яку взято в полон; бранець … Український тлумачний словник
уймак — а/, ч., іст. Захоплений у неволю, бранець … Український тлумачний словник
ясирник — а, ч., іст. Бранець. Татарський ясирник … Український тлумачний словник
полонений — ім. (той, кого взято в полон), бранець; полонянин; військовополонений (під час війни); язик (від якого можна дістати потрібні відомості) … Словник синонімів української мови
